Сихівський район м. Львова. ДНЗ № 118
 
_


Колективні перегляди

 

 "Наша піч сміється, бо в ній коровай печеться"!

(інтегроване заняття для старшої групи)

 

                                                                  Підготувала:

                                                                   Андрейко Л.В.

м. Львів 2014

Мета: Дати знання дітям про святість хліба, про його винятковість перед іншою їжею, показати традиційні уявлення українців про хліб, ставлення до нього звертаючись до народної мудрості. Ознайомити дітей з давніми традиціями випікання хліба, викликати бажання навчатись самим пекти коровай. Збагатити знання про піч, її чудодійні властивості. Продовжити знайомство дітей з властивостями тіста. Вчити прикрашати виготовлений коровай наліпками з тіста, працювати колективно. Виховувати бережливе ставлення до хліба, повагу до людей його творців.

Матеріал: тісто, дошки, декоративна піч, коровай, рушники, вірші, загадки, прислів'я, ілюстрації.

Хід:

У малесенькій хатинці

Жила собі наодинці

Бабуся Ганна (Бабуся виходить, вклоняється)

Онучат своїх рідненьких

Зустрічала раденька

Сьогодні зраненька.

Діти: Доброго дня, люба бабусю!

       Цієї погожої теплої днини

       Ми завітали до Вас на гостини!

Бабуся: Доброго дня, мої малята.

         Чепурненькі і біляві, чорняві і руденькі,

         І великі і маленькі,

         І вертляві і тихенькі!

         Радо Вас я тут вітаю,

         Всім здоров'ячка бажаю.

         - Тож заходьте до світлиці,

         Пригощу вас, як годиться!

Бабуся онуків радо зустріла,

У світлиці їх розсадила.

Миколка сів на стільчик,

Арсеній на ослінчик,

Михасик - на канапку,

А маленьку Діанку

Бабуся посадила на ліжку.

Бабуся: - Любі мої онучата,

   Буду я вас частувати,

         Миколці даю пряничка,

         Арсенію - пиріжка,

Михасику даю ватрушку,

А маленькій Діанці -

М'якеньку пампушку.

(частує кожного)

Діти:

1 - Люба бабусю, розкажіть, а звідки береться хліб?

2 - А я знаю звідки? Із магазину!

3 - Чи дійсно це так?

4 - Де ж насправді береться хліб?

Бабуся:

 - Шлях від маленької зернинки до пахучої паляниці важкий і довгий. Багато чого потрібно треба зробити, перш ніж хліб став їжею. Я вам розповім коротеньку казочку, а про що відгадайте мою загадку: 

В землю кидалося,

На повітрі розгулялося

Колос долу нагнувся

А у тому колоску

Щось жовтеньке у пушку.

  • Що це? (зерно)

(Діти розглядають зерно у мисочці)

Бабуся: - Слухайте мою казочку:

 - Одного разу у земні прокинулось зернятко. Розплющило очі, роздивилось навкруги, засумувало - скрізь чорна, суха земля. Стало наше зернятко чекати, коли ж земля нагріється та водички нап'ється. Припекло ясне сонечко, пройшов рясний дощик, і всі зерна стали проростати та до неба тонесенькі стебельця простягати. Росли-росли і виросли із зернят колоски.

- Ось погляньте яке гарне пшеничне поле на долині (розглядають ілюстрації)

Бабуся: - А зараз давайте помандруємо із зернятком. (дид. гра  "Пшеничний хліб росте з чорної землі"

- Із чорного - зелене ( діти вибирають малюнок зі сходами пшениці)

- Із зеленого - золоте (зображення колосків пшениці)

- Із золотого - біле (борошно)

- Із білого - рум'яне (хліб)

Де починається хліб?

- У тісті.

Де починається тісто?

- У борошні.

Де починається борошно?

- У зерні.

Де починається зерно?

- У землі.

Де починається земля плодовита?

-У рученьках працьовитих.

Бабуся: - До хліба слід ставитися дбайливо, бережливо, шанувати та любити його, бо він - плід копіткої праці багатьох людей - трудівників.

Вірш "Хлібороби"

Честь і слава хліборобам,

                                               Що живуть в моїм селі!

     Хлібороби хліб нам роблять,

Знайте й ви про це малі.

   В пору літню, в час осінній,

Навесні в гарячий час,

    Косять, жнуть вони і сіють,

 Орють нам у котрий раз!

           А їсте всі паляниці,

           калачі смачні їсте,

 Не забудьте уклонитись

           Хліборобові за це!

( уклін)

Бабуся: - Хліб - це наша щоденна найпотрібніша їжі. "Риба - вода, ягода - трава, а хліб - всьому голова " - казали колись наші прадіди.

Підійдіть і вдихніть запах хліба (діти підходять до столу)

Бабуся: - Як він пахне! Як виблискує золотом його шкоринка!

- Хто знає, чим пахне хліб?

Вірш "Пахне хліб"

Пахне хліб, як тепло пахне хліб!

Любов'ю трударів і радістю земною.

І сонцем, що всміхається весною,

І щастям наших неповторних діб.

Духм'яно пахне хліб.

Бабуся – Діти, а якого кольору буває хліб?

Діти: - Чорний, сірий, білий.

Бабуся: Так колір залежить від борошна, яке виготовляється з різного зерна! Чорний та сірий хліб - з жита (показ житніх колосків) назва якого походить від слова "жити". А білий хліб - з пшеничного борошна (показує колоски пшениці)

1 - Такі гарні колоски, так і хочеться з ними затанцювати.

"Танок з колосками"

2 - Ще ми любимо солодкі булки, печиво, тістечко без них не можемо уявити жодного сніданку, обіду, вечері.

Бабуся: - Їх також виготовляють з пшеничного борошна, тільки додають у тісто більше цукру, масла, сметани. Любите солоденьке, а чи відгадаєте на смак, якими виробами я вас почастую?

Гра "Відгадай на смак"

(Діти з заплющеними очима підходять до столу, беруть шматок хліба, булки або тістечка, куштують і називають виріб).

Бабуся: - Треба берегти кожну криту хліба. Який так важко дістався. Хліб треба їсти повагом, не поспішаючи, а якщо ненароком впав, дай його пташці чи киці.

1. Не кидайся хлібом він святий!

В суворості ласкавий

Бувало каже дід старий

Малечі кучерявій.

- Не грайся хлібом, то ж бо гріх! -

Іще до немовляти, щасливий стримуючи сміх,

Бувало, каже мати.

2. Бо красен труд,

Хоч рясен піт,

Бо жита дух медовий

Життя несе у людський світ

І людські родить мови.

Хто зерно сіє золоте

В землі палку невтому

Той сам пшеницею зросте

На полі вселюдському.

Бабуся: - З давніх-давен люди ставились до хліба, як до святині. Хліб шанували і берегли. Крихти не викидали, а зібравши рукою з'їдали. Так слід було чинити за народним етикетом.

Люди вірили, що хліб, а разом з ним і предмети, що зв'язані з його випіканням, мають чудодійні властивості: дарувати благополуччя і щасливе майбутнє. Через те і приказок про хліб складено в народі багато.

  • Які приказки ви знаєте?

1. Хліб - усьому голові.

2. Хліб батько - вода мати.

3. Коли є хліба край той під вербою рай.

4. Без хліба не до обіду.

5. Без хліба суха бесіда.

6. Нема святішої святині, як хліб на нашому столі.

7. Хочеш їсти калачі не сиди на печі.

Бабуся: - Діти, навіть у молитві "Отче наш " згадується про хліб: "Хліб наш насущний" - тобто такий, що має важливе життєве значення, вкрай необхідне.

 - Бабусю, розкажіть, хто Вас навчив хліб пекти?

Бабуся: - Любі мої - навчила мене хліб пекти моя мама. Бо дівчину змалку виховували господинею. Моя мама випікала хліб круглим, як сонце, бо хліб і сонце - це є два крила на яких тримається людське життя. ( Вірш М. Сингаївського "Хліб як сонце").

- Хліб, як сонце,- каже мати,

- Хліб, як сонце,- каже тато,

- Хліб, як сонце,- кажуть люди,

- Хліб, як сонце,- завжди буде.

Бабуся: - Діти, а чи бачив хтось із Вас, як печуть хліб?

1 - Я допомагала мамі пекти хліб.

2 - У нас бабуся пече хліб.

Бабуся: - Хто розкаже про славну традицію випікання хліба?

Вірш "Наша традиція"

У нас здавна є традиція славна:

Воду брати з чистої криниці,

Муку з - ярої пшениці.

Руками добрими замісити

І гостей короваєм пригостити.

Бабуся: - Хто скаже, які продукти треба взяти для того, щоб спекти такий гарний коровай, як на малюнку?

Діти: Борошно, яйця, цукор, сіль, молоко, дріжджі, масло, воду.

Бабуся: - Так, діти, ось на столі перед вами усі ці продукти, які ви назвали.

  • Отож, дітки несіть но-діжу, борошно й сито - будемо коровай містити.
  • Але спочатку помиємо руки ( Діти йдуть по колу й миють руки)

Бабуся: - Відпочили онучата,

   Час уже нам працювати.

         Я буду діжу місити,

         Миколка воду носити,

         Арсеній - піч топити,

         Михасик - дрова рубати,

         А Діанка - хату замітати.

Бабуся: - Ось ці всі продукти треба змішати та замісити тісто на дріжджах. /Пісня-сценка «А ми коровай місили…» імітація рухів/

Бабуся: - Ось ми тісто замісили, а щоб воно підійшло поставимо в теплі біля пічки.( ставлять)

- В давнину кожна господиня випікала хліб сама у своїй хаті, ось у такій печі, як ви бачите. Піч в давнину була годувальницею: вона служила і для опалення житла, у печі їжу готували й хліб пекли.

- Які обряди та звичаї про піч ви знаєте?

1. Піч тримали завжди в чистоті, білили й розмальовували, оспівували у весільних піснях.

Вірш "Наша піч"

Наша піч розцвітає,

Наче квітка в зелен-гаю,

Гарна, як та вишиванка,

Наша піч, наша квітчанка.

Вона в хаті, як матуся,

Біля неї всі горнуться.

Пісня «Яка гарна наша піч»

Бабуся: - Ніколи не залишали піч на ніч порожньою, а закладали в неї дрова і ставили воду. Цей звичай був своєрідним проявом жертвування для печі, що несла в хату тепло і добробут.

Гра "Горобейчик"

Бабуся - ось пташечка прилетіла, бо хлібчика їсти захотіла.

Летів горобейник:

-Джив, див, джив!

Де мені сісти?

Діти - На печі!

-Що ж мені їсти?

Діти - Калачі!

Бабуся: - Діанко, погодуй пташечку хлібчиком! (годує)

- Ось наше тісто й підійшло. Час коровай у піч ставити, але спочатку давайте його прикрасимо. ( на столах тісто заготовки)

Діти плетуть косичку І стіл, ІІ стіл розкачують довгі палички, стеками роблять надрізи колосочкам, ІІІ стіл квіточки та листочки.

- Перехрестившись саджаю коровай у піч, обмиваю від тіста руки над діжкою, воду урочисто виливаю під «плодове дерево» (макет) - щоб яблунька рясно родила.

- Погляньте, наша піч сміється, бо коровай у ній печеться! Виймаємо, коровай з печі.

Вірш "Коровай"

Коровай наш вдалий!

Перший, не останній!

Одвічно славний труд людини

Де хліб є на столі,

Там пісня щастя лине,

І вам буть з хлібом

Від душі бажаєм,

Тому вітаємо вас короваєм.

Пісня "Сто прекрасних весен"

(пригощання)

 

 

 

Дошкільний навчальний заклад № 118

 

Конспект

заняття для дітей старшого дошкільного віку

на тему:

«Ввічливі малята»

/з пріоритетним напрямком розвитку мовлення та грамоти/

 

Підготувала:

Вихователь старшої групи

О. В. Федорук

2014

 

Мета: Продовжувати вчити дітей  володіти різними формами мовленнєвого етикету, вправляти у дотриманні правил  культури  мовленнєвого спілкування. Вчити розмовляти не вимушено, без напруження, тактовно. Розвивати вміння дітей поводити себе ввічливо у різних ситуаціях. Закріпити  знання   про приголосні та голосні звуки на основі уявлень про відмінності їх утворення; знання про склад, як частину слова, вправляти у поділі слів на склади. Продовжувати  збагачувати знання дітей  прислів’ями про ввічливі  слова та вчинки, поповнити  словник дітей словами-побажаннями: «Спокою в душу»,  «Здоровенькі були», «Мир і спокій у вашу хату», «Миру в господу», «Світлої днини».  Продовжувати вчити граматично правильно поєднувати слова при побудові висловлювань. Долучати  до обговорення змісту, персонажів, висловлювання  власних оцінних суджень і ставлень. Збагачувати музичний досвід дітей, формувати вміння виразно співати; виховувати  любов та інтерес до музичної діяльності.  Розвивати фізичні  вміння дітей,  доброзичливі взаємини з однолітками у процесі спільної рухової діяльності. Виховувати бажання  проявляти доброту, бути ввічливим,  уважним.

 

Хід заняття:

Вихователь:            Доброго дня мої малята,

І дівчата і хлоп’ята

Доброго дня вам гості милі,

Рада бачити вас нині!

  • Діти, погляньте скільки у нас гостей! Давайте з ними привітаємось за допомогою віршика!

Діти:    Доброго ранку, сонце привітне!

Доброго ранку, небо блакитне!

Доброго ранку,в небі пташки!                                                                                                                           

Ми всіх вітаємо, любимо вас

Гарно бажаємо провести цей час!

Вихователь: Діти! Сьогодні у нас незвичайне заняття, ми з  вами побуваємо у місті Ввічливості. Ось послухайте: за синіми морями, за високими горами живе Ввічливість. Вона намагається зробити цей світ добрішим та вихованішим. Ввічливість вміє робити незвичайні речі, вона відкриває серденько кожної людини. Ось послухайте:

Дитина: «Ключики до сердець»

До всіх сердець, як до дверей,     

Є ключики малі.

Їх кожен легко підбере,

Якщо йому не лінь.

Ти, друже ,мусиш знати їх,

Запам'ятать  не важко:

Маленькі ключики твої:

«Спасибі» і «будь-ласка»

  • Молодчина! А чи хочете там побувати? Я знаю один секрет який нам допоможе туди потрапити. Все дуже просто, нам потрібно гарно заспівати пісню про добрі, лагідні, привітні слова.
  • А чи знаєте таку пісню? (діти співають пісню )

             

   «Ввічливі слова»

Добре слово,ніби промінь сонячний

Зігріває душу й веселить

Добре слово всім почути хочеться

А від злого серденько болить

       (приспів)

Теплі і лагідні серце ви гоїте,

Теплі і лагідні,

Як вода жива

Ви ніби промені, промені  сонячні

Як  ви  потрібні нам

Ввічливі слова

Ці слова яскраві ніби квіточки

Нібито метелики легкі,

Будемо слова казати ввічливі

Ніжні і приємні-ось такі

         (приспів)

  • Як , ви гарно заспівали! Погляньте навкруги! Ми опинились у «Країні Ввічливості»
  • Ой що тут! (Діти підходять до столика із запаленою свічкою)
  • Яка красива свічка! Вам приємно дивитися на її полум’я? Якщо піднести ручки трішки ближче, що ми відчуємо?(тепло)
  • Як ви гадаєте, чи може людина так само випромінювати тепло та світло?(так)
  • А за якої умови це може статися?(коли людина робить добрі справи, гарні вчинки,коли вихована і привітна)
  • Молодці!  У вихованої людини очі сяють як зорі,а своїми добрими вчинками вона випромінює особливу енергетику ,і наче притягує усіх до себе.
  • А якщо накрити свічку  ковпаком (вихователь накриває ковпаком). Скажіть, ви бачите світло? (так). А тепер тепло відчуваєте? (ні). Саме так: запалена свічка – добра, щира, ввічлива людина, а свічка накрита  термостійким ковпаком – це людина,  яка дбає тільки про себе і не помічає навкруги нікого.
  • Чи знаєте ви, як називають таку людину? /невихована, самолюб, некультурна/
  • Справді. Я хочу щоб ви мені пообіцяли, щоб з сьогоднішнього дня  ви усі будете випромінювати світло і теплоту, як наша свічечка. /обіцяємо/
  • Діти, а зараз нам потрібно пройти направо /діти ідуть у праву сторону/. Погляньте, що це?  І так це скринька, ану погляньмо що у ній є /діти підходять до скриньки і відкривають її/
  • Погляньте тут є записка, давайте прочитаємо:

Три конверти я тут маю,

Три завдання тут ховаю,

як будите працювати

Подарунків вам чекати.

  • Оце цікавинка! Спробуймо впоратись із цими завданнями? /діти витягують із скриньки конверт, відкривають його, а у ньому малюнок із зображенням дитячих долоньок та голосних звуків/.
  • Чи знаєте, що потрібно зробити?
  • Так це дійсно гра «Злови звук». Я пригадаю вам правила гри: коли я буду називати голосні звуки та потрібно ловити їх у долоньки, а коли приголосні – то нічого робити не потрібно.
  • Але давайте спершу ви мені скажете, які звуки називають голосними?
  • Чому?
  • Назвіть їх будь ласка
  • Молодці. Отож розпочинаємо. /гра «Злови звук»/
  • Дуже добре! Ось ви і впорались з першим завданням, давайте поглянемо, що ще нам приготувала скринька? /діти витягують наступний конверт із зображенням сонечка/
  • Дітки, а це що? І дійсно це сонечко, але чомусь воно зовсім не сяє. А чи знаєте ви, що потрібно зробити для того, щоби сонечко засяяло  і стало яскравим та теплим? /йому потрібні сонячні промінчики/
  • Для цього сонечка промінчики – це ввічливі слова. Кожен хто назве ввічливе слово зможе подарувати сонечку промінець. Хто перший хоче спробувати? /діти називають ввічливі слова і причіпляють до сонечка промінчики/
  • Погляньте, яке гарне, тепле, яскраве сонечко у нас получилось. Молодці діточки!
  • А чи цікаво вам знати що ще приготувала нам скринька? /діти витягують останнього конверта/ ну давайте прочитаємо що тут?
  • Діточки, у нас тут таке цікаве завдання: нам потрібно потрапити  на галявину людських чеснот, але опинитися там не так просто, для цього потрібно подолати всі перешкоди.

                                  Фізкультхвилинка:

                            Раз, два – вище ніжку,

                            Ми крокуєм по доріжці

                             Стрибнем враз через струмок,

                            По місточку через річку

                            Сядем дружно на травичку. (діти сідають на килимок.)  

  • Погляньте що тут!  /вихователь підходить до корзинки де лежить книжка/. І закладка в книжці є. Давайте прочитаємо цей твір /читання твору В. Сухомлинського «Навіщо кажуть спасибі!»/

Бесіда за змістом твору:

  • Про кого розповідається у творі?
  • Які слова промовив дідусь до струмка?
  • Як ви вважаєте, чи зрозумів онук мудру науку діда?
  • Про яке ввічливе слово йдеться у творі?
  • А чи знаєте ви, звідки походить це слово? То я вам розкажу. Колись у давнину, коли хотіли віддячити людині за добру справу говорили «Спаси Вас Бог!». З часом цей вислів перетворився на коротке слово «спасибі».
  • Те, що люди повинні ставитися один до одного ввічливо з пошаною, знайшло відображення і в народній мудрості.
  • Діточки, а чи знаєте ви прислів’я та приказки про ввічливість, гарні та добрі слова?
  • Ласкаве слово-що весняний день.
  • «Будь-ласка» не кланяється, а «спасибі» спини не гне.
  • Ввічливе слово - цілюще повітря.
  • Від теплого слова й лід розтає.
  • Удар забувається, а слово пам’ятається
  • Ввічливий та чемний усім приємний.
  • Слово чемне усім приємне.
  • Молодці. А зараз спробуємо ввічливі слова поділити на склади /діти ділять слова: спасибі, прошу, дякую, вибач/
  • Дуже добре, а чи можуть бути вчинки ввічливими? Зараз ми про це дізнаємось. Дітки підготували віршики, зараз ми перевіримо, чи вмієте ви правильно поводитися? 
  • Якщо ви погоджуєтесь із вчинком – плескайте в долоні, а якщо ні - тупайте ногами. (діти розказують віршики)

 

Прибери мерщій в кімнаті,

Й чистим,вмитим за сніданком

Привітайся до матусі:

Рідна, з добрим ранком!

 

        У дівчаток гарні кіски

        Але надто вже малі

        А щоб більші виростали -

        Ми їх тягнем до землі.

 

Без запрошення йди в гості,

Не вітайся там ні з ким!

І ні за що слів «будь-ласка»

І «пробачте» не кажи!

 

       Друг в біді не лишить

       Щирим словом втішить,

       Отакий він,незрадливий,

        Справжній друг!

  • Молодці діти! Ви обрали саме ті чесноти які притаманні вихованим людям!
  • Сьогодні ми з вами зробили багато гарних, добрих справ. І наша  мандрівка «Країною Ввічливості» закінчується!
  • Чи сподобалося вам подорожувати?
  • Що запам’яталось  найбільше?
  • Я дуже сподіваюсь, що від сьогодні ви усі будете ввічливими, вихованими, та доброзичливими дітьми і виростите на славу нашій неньці Україні!
  •  Тож давайте на завершення  заспіваємо пісню про доброту та дружбу.

Пісня «Друзі»

В цьому залі друзі всі

Ви і ми, і я і ти

Руку дай тому хто справа

Руку дай тому хто зліва -

Ми одна сім'я

          В цьому залі друзі всі

           Ви і ми, і я і ти

           Посміхнись тому хто справа

                     Посміхнись тому хто зліва -

            Ми одна сім'я

          В цьому залі друзі всі

           Ви і ми,і я і ти

           Обійми того хто справа

                     Обійми того  хто зліва -

            Ми одна сім'я.

 

Вихователь:             Криниця без джерел – ще не криниця

І колос, ще не колос без зерна

Без доброти душа - то є безкрила птиця,

Не заспіває жайвором вона

Тож запалімо свічку – хай палає

Хай поєднає нас в цей час

І добре слово хай лунає всюди

Благословення Боже хай єднає нас!

 

  • Дітки, а тепер попрощаємось з нашими гостями і мерщій підемо до групи отримувати обіцяні подарунки.

 

 

Дошкільний  навчальний заклад № 118

Колективний перегляд інтегрованого заняття  у молодшій групі з пріоритетним напрямком логіко-математичного розвитку на тему:  «Математична мандрівка»

Підготувала: Хай Наталя Василівна

Мета:

 Розширювати і збагачувати первинне орієнтування дитини у навколишній дійсності. Дати дітям знання про зміни, що відбулися у природному довкіллі із приходом зими.  Продовжувати формувати у дітей вміння порівнювати за висотою, довжиною і шириною предмети однакових і різних розмірів. Спонукати до вживання слів «висока-низька; довга-коротка; різні за величиною». Вчити розрізняти і називати геометричні площинні фігури: круг, квадрат, трикутник; навчати їх обстежувати дотиково-руховим і зоровим способами. Закріплювати вміння користуватися засобами інтонаційної виразності мовлення. Розвивати вміння слухати і розуміти мовлення вихователя, правильно відповідати на запитання реченнями. Формувати навички правильної поведінки у природному довкілля, розвивати комунікативні навички. Виховувати товариські відносини між дітьми, вміння спільно працювати і діяти.

ХІД ЗАНЯТТЯ:

Вступна частина:

Вихователь:

 - Любі діти, погляньте – до нас завітали гості, давайте з ними привітаємось :

« Доброго ранку! Доброго дня!

Хай плещуть долоньки,

Тупають ніжки,

Працюють голівки,

Сяють усмішки,

Доброго ранку! Доброго дня!

Бажаєте ви, бажаю вам я»

  • Сьогодні ми вирушаємо у мандрівку і запрошуємо з нами  гостей. А у  цьому нам допоможе гра «Потяг». /Пояснення правил вихователем/

(Діти шикуються у колону один за одним, потяг рушає).

           Паровоз гудок подав

           І по колії помчав

           Нумо всі місця займайте

           І в мандрівку вирушайте

 Основна частина:

Вихователь:

  • Ось ми і зупинилися. Погляньте, як навкруги гарно, скільки дерев,  як багато снігу. Ану  послухайте віршика про зимову пору, який підготувала Олеся

     Дівчинка:      « Ой метелиця  - зима

                             Скриню відчинила,

                            Рукавички узяла,

                            Мов пушинки білі,

                            Одягнула кожушок,

                             Ще й підперезалась

                            В білу шапку із смужок

                            Весело убралась…»

  • І справді, все навкруги запорошила зимонька-зима, тільки ялиночки залишилися у зеленому «вбранні» (показ ялинок).
  • Ялинка – це окраса ліку, це лісова красуня і її ні в якому разі не можна зрізати. Але багато людей цього не розуміють і не знають що вирубуючи ялинки вони нищать природу рідного краю.
  • Діточки , а скільки ялиночок росте у зимовому лісі?
  • А чи однакові вони?
  • І справді різні
  • Ця ялиночка яка за розміром?
  • А інша яка?
  • Молодці, а давайте зробимо стежинку до ялинок, адже багато снігу випало цієї зими.  (Діти крокують).

               « А великі ноги сильно край дороги

                 Туп  - туп – туп

                 А маленькі ніжки

                 Швидко край доріжки

                 Туп  - туп – туп

  • Дуже добре мої малята. Зверніть увагу – одна доріжка – довга, а інша….(відповідь дітей).
  • До якої ялиночки веде довга доріжка?
  • До якої коротка? /Відповіді дітей./
  • Ой, погляньте, що тут? Не тільки ваші сліди на снігу. Тут ще й сліди лісових звірят. Ось – сліди великі, а ось – маленькі.
  • Чи знаєте ви, хто залишив великі сліди? Ось послухайте що підкаже вам  Артем

 

Хлопчик:      « Хто на зиму заліг

                              Під кущем у берліг (Ведмідь)

Діти : «Ведмідь»

  • Діточки, а хто має довгі вуха, куций хвіст, невеликий сам на зріст (Зайчик).
  • Правильно,  зайчикові сліди маленькі.
  • А хто відгадає загадку, що розкаже Катруся:

Дівчинка:    В теплім лісі проживає

                              Довгий хвіст пухнастий має,

                                Їй на місці не сидиться,

                              А зовуть її  …..(Лисиця)

  • А який звір по полю гасає, всіх лякає, овечок хапає (Вовк).
  • Молодці, загадки відгадали, час вирушати далі.

Діти:     «Ти мій друг, і я твій друг,

                       Ти один, і я одна, він один, вона одна,

                        Разом скільки нас? Багато!

                       Будем всі ми мандрувати…»

  • Друга зупинка – геометричні фігури. Скільки фігур на фланеграфі? Назвіть їх будь-ласка.
  • Опишіть круг, квадрат, трикутник. Наприклад (круг котиться), у нього рівна, гладка сторона. Квадрат має кути та сторони. У трикутника – три сторони і відповідно – три кути.
  • А чи хочете ви  пограти у гру з фігурами. Гра називається «Чого не стало?» (На прохання – діти заплющують очі, а педагог забирає фігуру. Якої фігури не стало, скільки залишилось?).
  • Дуже гарно   в гру ви  грали, всі фігури називали

А тепер слід вирушати і нового дізнаватись.

  •   Наступна зупинка – ваша улюблена казочка,

                 Хто це? Спробуй відгадай

                 Втік від баби і від діда

                 А від кого ще?  Згадай!

                                            (Колобок)

  • Колобок котився по стежині.
  • Яких лісових мешканців він зустрів?
  •  Кого Колобок зустрів  першим? (Зайчика).
  • Кого другого зустрів Колобок (Вовчика),
  • А третього (Ведмедя).
  • Від скількох звірят зумів втекти Колобок?
  • Хто його з’їв?.
  • Який висновок можна зробити?

/неможна розмовляти з незнайомими людьми, довіряти їм./

  • Ну і гарно ви всі працювали, чи сподобалось вам мандрувати?
  • Мандрівка завершується,  і нам час повертатись додому. Займайте місця у потязі і рушаємо.

                  «Наш поїзд рухає,

                    Вагони шумлять,

                    А поїзді тому

                    Малята сидять,

                    Вже Львів зустріча

                    За віконечком ліс

                    Ми дружно мандруєм

                    Під стукіт коліс»

  1. Підсумок :
  • Ось ми вже і вдома?
  • На якому транспорті ми мандрували?
  • Що цікавого побачили у зимовому лісі?.
  • З якими фігурами пограли у гру?
  • Герої якої казочки приходили у гості?
  • Дякую за веселу мандрівку.
  • Час прощатися! До нових зустрічей! До побачення. 

 

Дошкільний навчальний заклад № 118

 

Конспект відкритого заняття з валеології  у середній групі  на тему:  «Ой які ми гарні, чисті та охайні»

Підготувала:  Вихователь сер. групи Л. І. Теліпська

Мета:  формувати  у дітей знання про значення води в житті людини, як важливий засіб впливу на її стан здоров’я. закріплювати вміння  виконувати активні  гігієнічні процедури: вмивати обличчя, руки, ноги, вуха, чистити зуби, користуватися гребінцем. Заохочувати до самостійного усунення неохайності, викликати бажання навчати інших. Активізувати дитяче мовлення, словниковий запас дітей словами вода, личко, нечепурчик. Закріпити знання про назви частин тіла людини, вчити вживати їх в орудному відмінку. Розвивати дрібну моторику . створювати веселий ігровий настрій за допомогою віршів, загадок, потішок. Виховувати самостійність, акуратність. 

ХІД ОРГАНІЗОВАНОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ

 

Вихователь:      Дітки, сідайте тихенько

                            Слухайте гарненько,

                            Зараз привітаємось,

                            Та порозмовляємо.

 

Пальчикова гра:

Доброго ранку, сонце привітне!

Доброго ранку небо блакитне,

Доброго ранку у небі пташки,

Доброго ранку маленькі дубки,

Я вас люблю, пізнаю

Бо живемо у ріднім краю

 

Гра «Частини тіла»

В мене кругла голова,

Вушка два і очка два

В мене носик є і ротик,

Там є спинка, тут животик

А швидкі та спритні ніжки

Бігають по всіх доріжках

Вміють ніжки танцювати,

Руки все на світі брати,

Пальчики, аж 10 штук,

Барабанять стук-стук-стук

 

Вихователь: Діточки, сьогодні ми з вами поговоримо про добрих помічників людини. Вони є у кожного  з нас. Чи знаєте, хто це?

  • Що ми робимо ногами? /тупаємо, бігаємо, ходимо, стрибаємо/
  • Що вміють наші очі? /бачити, заплющуватися, примружуватися, кліпати/
  • А що ми можемо робити руками?  /плескати в долоні, брати речі, триматися один за одного, працювати/
  • Ну а навіщо людям рот? /розмовляти, дихати, усміхатися, співати/.

 

Стук у двері. Заходить хлопчик /лялька/. Личко, ручки, одяг, взуття брудні, волосся не зачесане.

 

Хлопчик :  Доброго дні дітки! Мене звати  Юрчик, і я дуже хочу у садочок, хочу з вами бавитись, бо одному мені сумно.

  • Діточки, як звати хлопчика?  Ми нічого не переплутали? Я думаю, що хлопчика звати    Юрчик – Нечипурчик.
  • А чому ви мене так назвали?

Дитина:    Руки, личко ти не мив

                   Зачесатись не зумів

                   Ти не знаєшся з водою

Ми не гратимось з тобою

  • А що є мені зробити для того, щоб ви зі мною бавились?
  •  Ну що, дітки, допоможемо  нашому гостю?

Наші дітки тобі допоможуть. А ти уважно слухай і сам зрозумієш що потрібно для того, щоб з нами бавитись. / наочний показ предметів, і виконання вправ з ними/

 

Гра «Веселі загадки»

 Буває хмаркою вона,                           Той хто вмивається,

Пушинкою буває,                                  з ним привітається

Бува крихка, бува рідка                        який ти є – таким покаже

Звичайнісінька…                                   без слів тобі усе покаже.

 

Гарне я і запашне, роботяще змалку

Люблять всі чомусь мене, вдень і на світанку

Кажуть, я даю красу, і здоров’я й силу

Чистоту у дім несу, звуть мене всі…..

 

                   Я м’якенька полотняна, випрана дбайливо

                   Не серветка, не хустинка, знаю своє діло

                   Я до щічок, до голівки, притулюсь ласкаво

                   Я вберу усі краплинки, з тіла після ванни

                   Я не гість – господар в домі, і лежати я не звик

                   Вам ім’я моє знайоме, пригадайте, я …

 

Кістяна у мене спинка,                                   В хатці-тюбику живу

На животику щетинка                                              зубкам вашим я служу…

В ротику стрибала, крихти виганяла.

 

/Показ правильності  виконання вправ  вмивання, утирання, користування милом та рушником./

 

Водичко, водичко, умий мені личко –

Рожеве та біле, як яблучко спіле.

 

                   Хлюп-хлюп, водиченько, хлюп-хлюп на личенько

                   І на ручки і на ніжки хлюп-хлюп-хлюп.

Вихователь: але сама водичка без свого помічника  добре бруд не відмиє:

 

Мию, мию все старанно

Мию там де брудно

Та нажаль я від купання

Неминуче худну.

 

  • Мило найбільший ворог бруду.  Читання уривку вірша «Звідки взялися хвороби?»  /бесіда по змісту вірша/

Бесіда з дітьми про важливість дотримання культурно-гігієнічних навичок:

  • Який вигляд має здорове та чисте личко? /рум’яне, біле, чисте…/
  • Як правильно мити руки? Показ дітьми. /права долонька миє ліву, а ліва праву/
  • Що ще треба зробити, щоб виглядати  чистим та охайним? /чистити зуби, зачісуватись/

Читання вірша, імітація рухів

 

         Ми   не лінуємось чистити зуби

         Двічі на день їх чистити будем

Чистимо щіточкою вгору і вниз

Ну, мікроби, бережись…

 

  • Бачиш, Юрчику, як треба доглядати своє  тіло,  одяг, щоб бути чистим, охайним. Вихователь пропонує   дітям допомогти  хлопчику  помити личко, ручки, змінити брудний одяг  на чистий, причесати хлопчика.

Гра: «Зайчик сірий умивається»

 

Розповідання віршів: «здоровим будь», «Сонечком умита», «котик чистий».

 

Розігрування потішки:

Ось біжить водичка,

Я умию личко

Рушничком втиратись стану

Потім в дзеркальце загляну

 Причешуся гребінцем

Буду добрим молодцем.

 

Підсумок роботи, похвала дітей.